Українопедія
Advertisement
український народ }}
Поліське лозове козацтво
Дата утворення: 1939 р.
Належність: український народ
Тип: сухопутні війська
Роль: повстанський загін
Кількість: близько 218 чоловік
Патрон: ОУН
Місце походження: Полісся
Війни та битви: Друга світова війна

(Польська кампанія 1939)

Поточне командування: Петро Башук («Чок», «Зборовський»), пізніше Володимир Війтюк («Погоня», «Чорний»)
Визначні командири: Петро Башук («Чок», «Зборовський»),

Володимир Війтюк («Погоня», «Чорний»),

Орест Зовенко («Ховайло», «Ромашківський»), Земляк,

Василь Загакайло («Білий»)

Поліське лозове козацтво - українське військове формування, що діяло на Волині у 1939-1941. П.Л.К. утворилося в липні 1939 з ініціативи В.Сидора, як збройний відділ Організації Українських Націоналістів. Загальна кількість бійців сягала 500 чол. На чолі П.Л.К. стояли В.Війтюк-Погоня, А.Карий, А.Бульба та ін. Під час нападу Німеччини на Польщу П.Л.К, змогло здобути велику кількість польської трофейної зброї. З встановленням радянської влади частина членів П.Л.К. емігрувала, частина пішла у підпілля. У 1940 відбувся процес над одним з керівників П.Л.К. - Адамським, У серпні 1941 П.Л.К. відновило свою діяльність, встановило зв'язки із “Поліською Січчю” Т.Боровця. У 1943 колишні “лозовики” вступили в Українську Повстанську Армію.

Advertisement