Остро́г — місто обласного значення (з 1995 року) в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів — Шепетівка, за 47 км від Рівного. Відоме з 1100 року. 1585 р. місто отримало Магдебурзьке право. Місто розташоване за 3,2 км від Хмельницької атомної електростанції.
| Основні дані | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Регіон | Рівненська область |
| Район | Острозька міська рада |
| Код КОАТУУ | 5610900000 |
| Перша згадка | 1100 рік |
| Магдебурзьке право | 1585 |
| Статус міста | з 1795 року |
| Населення | ▼ 15 674 (01.01.2017)[1] |
| Площа | 10.9 км² |
| Густота населення | 1436 осіб/км² |
| Поштові індекси | 35800—35807 |
| Телефонний код | +380-3654 |
| Координати | 50°19′45″ пн. ш.26°31′11″ сх. д.Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. |
| Водойма | річки Горинь, Вілія |
| Міста-побратими | Польща: Сандомир, Берунь |
| День міста | 7 червня |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція | Острог |
| До станції | 14 км |
| До обл./респ. центру | |
| - залізницею | 33 км |
| - автошляхами | 55 км |
| До Києва | |
| - залізницею | 333 км |
| - автошляхами | 329 км |
| Міська влада | |
| Адреса | 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Героїв Майдану, 4 |
Походження назви[]
За однією з версій походження назви міста таке: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев'яною огорожею, яка складалася з загострених зверху колод — острог. Припускають, що назву місто одержало від давньоруського слова «острог», що означало укріплення, обнесене тином. Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину.
Географія Острог знаходиться на півдні Рівненської області, на кордоні між Рівненською і Хмельницькою областями. З півдня на північний схід біля міста протікає річка Вілія. Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д. Населення[]
| рік | населення |
|---|---|
| 1882 | 7 717 |
| 1897 | 14 749 |
| 1903 | 16 586[2] |
| 1921 | 12 975 |
| 1931 | 13 265 |
| 1937 | 15 000 |
| 2001 | 14 801 |
| 2007 | 15 202 |
З початку XIX століття і до 1941 року більшість населення складали євреї[3]. У 1921 році чисельність єврейського населення Острога склала 7991 осіб (при загальній чисельності містян — 12 795), в 1939 р. — 10 500.
Відомі люди[]
- Федір Острозький — князь, військовий і політичний діяч, будівничий волинських міст
- Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Мулевич Василь — майор Армії УНР
- Дудич Володимир Самойлович — член Української Центральної Ради.
- Лятош (Лятос) Ян — учений-астролог, медик
- Михайло Гарабурда — дипломат, експерт з московських питань
- Ісайя Ґорович — дослідник Талмуда і кабаліст
- Герасим Смотрицький — український письменник, поет, педагог
- Самуїл (Маршуе) Єдельс — коментатор Талмуда, ректор провідної європейської школи рабинів
- Гальшка Острозька — княгиня, завидна наречена
- Іван Федорович — український першодрукар
- Гринь Іванович — український першодрукар
- Василь Гарабурда — український першодрукар
- Симон Пекалід — поет
- Януш Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Мелетій Смотрицький — письменник і перекладач, філолог, богослов
- Мартин Броневський — політичний діяч
- Василь Костянтин Острозький — князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч
- Полікарп Бігдаш-Богдашев (1877—1975) — український і російський хормейстер, педагог.
- Іван (Іов) Борецький — церковний, освітній і політичний діяч
- Земка Тарасій Левкович — український культурний діяч, видавець, перший ректор Києво-Могилянської академії
- Іов Княгиницький — церковний і культурний діяч, засновник Скиту Манявського, головного осередку аскетичного чернецтва в Речі Посполитій
- Іоан Вишенський — український письменник-полеміст
- Кипріан — український церковний та культурний діяч, перекладач
- Ісайя Балабан — церковний та культурний діяч
- Дем'ян (Даміан) Наливайко — український церковний, освітній і культурний діяч
- Зизаній Лаврентій — український письменник, освітній і церковний діяч
- Анна Алоїза Острозька — княгиня, меценатка, релігійна фанатичка
- Петро Конашевич-Сагайдачний — політичний і військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва
- Станіслав Кардашевич — дослідник історії міста Острога
- Антоніна Блудова — громадська й освітня діячка
- Володимир Сальський — генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр УНР в екзилі
- Мендель Менахем Бібер — дослідник єврейської духовної спадщини
- Іван Огієнко — український вчений, церковний, політичний і державний діяч
- Михайло Тучемський — релігійний, громадський і освітній діяч, організатор і перший керівник історичного музею в Острозі
- Микола Ковальський — історик, засновник української школи джерелознавства
- Петро Андрухов — історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч
- Іоанникій Малиновський — історик права. Академік ВУАН
- Євген Спекторський — правознавець, філософ і соціолог
- Олег Заречнюк — хімік, професор
- Сергій Захарчук — спортсмен
- Микола Кучерук — архітектор, академік, реставратор, охоронювач культурної спадщини
- Рильський Владислав Олександрович — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
- Яблоновська з Сапіг Анна Пауліна — магнатка, брацлавська воєводина, авторка праць, перекладів, померла тут, похована в костелі Острога.[19]
- Заверуха Борис Володимирович — український ботанік-систематик, флорист, доктор біологічних наук, професор.
- Богуслав Литвинець — польський театральний режисер і культурний діяч, політик.