Два роки Кримнаш, в смислі, Ваш, в смислі, х*йловий, а в оцих Ваших інтернетах не вщухають срачі на тєму Хто віноват. Срачі перебивалися лише повідомленнями про черговий котел на так само ватному Дамбасє і лайна взбугурчувалися з новими бульбашками.
Хтось каже, шо Крим злив Пастор. Комусь сала за шкуру залив Кролєґ. Пасторсько-кролячі друзі б'ють себе м'якими пухнастими лапками в пухнасті груди і шось пищать про пасторський наказ стріляти, який не виконав кулеметник Валєра.
На днях із привеликим для себе подивом виявив сам для себе відсутність в українській вікіпедії (яка, за визначенням, має б знати все, як і Ґуґль) елементарних статей про військові статути ЗС України. Вроді фігня. Але непорядок. А дай-но, думаю, накидаю пару статейок по сабжу. Заодно і дізнаюсь, шо там змінилось, і якого милого всьо-такі злили Крим і Дамбас на додачу.
- Шо я Вам скАжу, лЮбі мОї, як казала одна Йуля
- Все, виявляється, просто
- Поки у Києві майданили правосєкі, рядові кияни і гості європейської столиці, поки столичний Бєркут ретельно розстрілював силами запрошеного мордорського спєцназа і власними українських хлопців, в до того сонячному Криму (ЧОМУСЬ!?) нічого не віщувало...
- Отці-командири допивали крайню мирову з москальськими сосєдями під радостноє «Сєвастополь-Крим-Расія», як тут абсолютно внєзапно з'явилися «зєльониє чєловєчкі»
- Ліричний відступ: войскова развєдка, яка підпорядкована не Пастору чи Кролєґу, а безпосереднім начальникам Армії і Флоту в Криму, теж, мабуть, допивала шось там за шось, бо ніякої підозри зєльоні чєловєчькі у бравих військових розвідників не викликали ваабщє, і своїм командармам і старшим морскім начальнікам вони нічого не сказали.
- Ну, допустім
- Ітак, ніхто даже не подозрівав
- Скажімо, бойовий командарм собствєнними глазами увидів зєльоних чєловєчіков у собствєнний польовий бінокль, шо достався йому од гєроя гражданской войни. Шо від должен би прєдпрінять? Сісти на жопу і ждать, поки з Борисполя Пастор привезе йому скрижалі на базальтовом камнє із пісьмєнним приказом зайнятися охороною своїх військових частин? Х*Й ТАМ
- Будь хто, хто коли-небудь краєм лівого вуха чув словосполучення СЛУЖБА ВІЙСЬК і МОБІЛІЗАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ розуміє, шо старший воїнський начальнік мав би вжити всіх заходів до організації посилення охорони, а, за необхідності, і оборони підпорядкованих об'єктів
- Серед багаточисельних заходів (перечисляти які я не маю змоги у короткому блозі) командир конкретного об'єкту повинен був як мінімум привести частину у вищі ступені бойової готовності, отримати на складах і видати на руки особовому складу тривожні комплекти зброї і набоїв, майор Карпунька мав би намалювати табелі постам і розгорнути пости нових варт, а рядовий Федьо при нападі на нього, пост чи об'єкт, що охороняє, застосувати зброю, як зазначено в Статуті гарнізонної та вартової служби і після приведення частини в постійну готовність убути в заохочувальну відпустку за мужність і героїзм, проявлені при виконанні бойового завдання (несенні вартової служби, хто не зрозумів).
В результаті під гімн ховали б не українського майора і мічмана, а перших бойових бурятів. А героїчному полковнику Мамчуру не довелось би перти тєльняшкой на кулемет.І з флотом порішать було б легше. І Гоблін був би при ділах, як у тому фільмі: Твой дом - тюрма!
Я не є адептом пасторов чи кроліков. Просто статут гарнізонної і вартової служби потрапив на очі. А там, виявляється, ніц не змінилось. По суті.